Ключ. слова: лимфатический узел, гемомикроциркуляторное русло, антигенная стимуляция
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.3-29

Рубрики:

Хвороби лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті проведених світлооптичних, електронно-мікроскопічних, морфометричних досліджень та їх порівняльного аналізу визначено ступінь структурних змін у відділах нефрону під час клітинного зневоднення легкого, середнього та тяжкого ступенів. Морфологічні зміни в разі експериментального зневоднення організму виникають за 10 днів. Найбільш чутливими структурами до зневоднення є епітеліоцити проксимальних звивистих канальців і ниркових тілець. Збільшення ступеня зневоднення організму порушує будову та функціональну організацію ниркового епітелію. Зміни спостерігаються у гістоструктурах, починаючи з епітелію трубочок до ниркових тілець. В них зміни мають незворотній характер. Зневоднення організму важкого ступеня призводить до глибоких деструктивних змін компонентів нефрону. В цьому випадку встановлено атрофію ниркових тілець, суттєве зменшення їх площі, деструкцію всіх компонентів фільтраційного бар'єру. Деструкція тканин супроводжується порушенням функцій нирки, недостатністю процесів фільтрації та реабсорбції.

Експеримент адаптації до клітинного зневоднення проведено на білих лабораторних щурах-самцях нормотонічного типу ВНС шляхом чергування періоду водної деривації (2 доби) та звичайного раціону віварію (1 доба) протягом 42-х діб. Після закінчення експерименту відзначено зменшення ростових показників довгих кісток і зміни мікроархітектоніки паросткового хряща та діафіза. Гістоморфометричні методи свідчать про зменшення проліферативної активності кісткової тканини, збільшення кістковомозкової порожнини та центральних каналів остеонів, зменшення площі компактної речовини кісток. Пристосувальні процеси на біохімічному рівні проявлялись збільшенням кількості остеотропних мікроелементів і зменшенням мінерального компонента кісткової тканини.

Обговорено зміну характеристик електричної активності паравертебральних м'язів спини в процесі лікування остеохондрозу поперекового відділу хребта. Запропоновано використання одержаних даних як одного з критеріїв активності патологічного процесу. Обговорено закономірності незбіжності характеристик одержаних електроміограм.

Розглянуто механізм розвитку змін в статевій системі після ін'єкції цереброспінальної рідини. Особливу увагу приділено лікуванню в акушерській та гінекологічній практиці з використанням цереброспінальної рідини. Використання ксеногенної цереброспінальної рідини з метою одержання ліків на її основі - це перспективний напрям, який ще достатньо не вивчено.

Проаналізовано операції, що зберігають кінцівку, за допомогою метало-полімерного ендопротезування в разі пухлинних поразок колінного суглоба. Дані операції виконано в 39-ти хворих. Вивчено помилки й ускладнення, проаналізовано віддалені результати. Одержані результати дозволяють вважати індивідуальне ендопротезування метало-полімерними імплантатами за допомогою методу вибору в лікуванні пухлинних поразок колінного суглоба.

Розглянуто питання індивідуальної анатомічної мінливості судинної системи голови людини, основні критерії оцінки діапазону мінливості вивчаємих судин. Зроблено спробу обгрунтувати значення індивідуальної мінливості судинної системи головного мозку для клініки. Проаналізовано різні класифікації будови судин мозку та пазух твердої мозкової оболонки. Представлено узагальнені результати власних досліджень. На підставі аналізу літератури та висновків за результатами власних досліджень встановлено, що судинній системі голови людини притаманний широкий діапазон індивідуальної мінливості, яка має значення для теоретичної та практичної медицини. Класифікуючи різноманітні варіанти будови судин головного мозку, слід брати до уваги основні положення вчення щодо індивідуальної анатомічної мінливості. Це дозволяє більш вірогідно розподілити та проаналізувати матеріал, який досліджується, уникнути можливих помилок щодо визначення понять норми та патології стосовно судин головного мозку. Для одержання більш вірогідних результатів у морфологічних дослідженнях необхідно вивчати кількість препаратів, яка кратна до десяти. У роботі з антропологічним матеріалом обов'язково слід враховувати етнічний, екологічний, професійний та географічний чинники.

Отражен новый метод лечения переломов костей конечностей с нарушением процессов остеорепарации при помощи хориальной оболочки. Представлена динамика ультраструктурных изменений клеточных элементов в процессе регенерации в эксперименте. Это результат лабораторной и клинической работы. Рекомендован к применению в хирургической практике.

Отражен новый метод лечения ревматоидного артрита. Показана динамика ультраструктурных изменений в синовиоцитах после биоимплантации фетальных тканей и клеток в комплексном лечении ревматоидного артрита.

Електронно-мікроскопічно досліджено міокард правих передсердь інтактних вагітних щурів і їх 20-ти добових плодів та експериментальних тварин, які зазнали впливу перевантажень у каудо-краніальному та краніо-каудальному напрямках. Установлено, що у вагітних тварин, які зазнали краніо-каудального перевантаження, переважають зміни гіпоксичного характеру, локалізовані переважно в енерготвірних структурах та ядерному апараті, на фоні чого визначається посилення трофіки передсердних кардіоміоцитів плода та менша їх вразливість до гіпоксії у порівнянні з материнськими клітинами. В разі зворотного напрямку вектора гіпергравітації спостерігається зниження трофіки міоендокринних клітин плода. Зменшення синтезу передсердних гранул з передсердним натрійуретичним пептидом передсердними кардіоміоцитами матері компенсується підвищенням їх синтезу в клітинах плода. Можливе і зворотне взаємозаміщення.

В експерименті на білих щурах-самках репродуктивного віку досліджено вплив препарату кальцію третього покоління "Кальцемін" на кристалічну структуру регенерату, що формується в ділянці метадіафізарного дефекту великогомілкової кістки. Встановлено, що під час перорального застосування кальцеміну створюються сприятливі умови для нуклеації та росту елементарних комірок кісткового гідроксилапатиту, його кристалічна решітка має більш впорядковану структуру, а процеси її перетворення починаються раніше.

У 122-х ембріонів людини, розвинених у матці за відсутності явних шкідливих факторів зовнішнього середовища, з терміном розвитку від 21-ої доби до 12-ти тижнів на стадіях X - XXIII та початку плідного періоду за класифікацією Інституту Карнегі виявлено закономірне перерозподілення глікополімерів в епітеліальних і мезенхімних закладках шкіри. На ранніх етапах розвитку шкіри її закладки накопичують велику кількість сіалірованих глікополімерів і глікополімерів з кінцевими нередукуючими залишками N-ацетил-D-глюкозамина, які є рецепторами лектину бузини чорної, клубнів картоплі та зародків пшениці. До кінця вивченого періоду розвитку виявлено поступову редукцію обох глікополімерів. Найбільш значна редукція сіалірованих глікополімерів.

На 63-х щурах з різним станом індивідуальної реактивності організму після термічної травми шкіри досліджено метаболічне забезпечення транспортних процесів в проксимальних канальцях нефронів. Найбільш виражене зниження реабсорбції глюкози виявлено у гіпореактивних тварин, в основі чого лежить інгібування гліколізу та недостатня активація окиснювального фосфорилювання в мітохондріях, яке в коркових нефронах підтримував гліцерофосфатний шунт, а в юкстамедулярних - анаплеротичні реакції.

Ключ. слова: аккумулирующий препарат слизистой, транспорт, глюкоза, экстракты расторопши и календулы
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-29

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів авторадіографії та морфометрії встановлено, що у зонах зростання скелетних закладок порушуються метаболічні та структурні взаємодії епіфізарних хрящів з періостальною та енхондральною кістковою тканиною. Зокрема, в епіфізарних хрящах менш виразними є специфічні біосинтези, швидкість термінального диференціювання хондроцитів, зменшується розмір гіпертрофованих клітин. Наслідком цих змін є порушення структурної композиції гіалінового матриксу, на основі якого здійснюється енхондральний остеосинтез. В остеобластах пригноблюється біосинтез колагенового білка, зменшується маса періостально та енхондрально сформованої кістки. Такі зміни у зонах зростання кісток впливають на їх міцність за умов різних навантажень на скелет.

Изучены реактивные изменения нейронов ствола головного мозга и спинного мозга крыс в условиях экспериментального аллергического энцефаломиелита (ЭАЭ) и после введения препарата "Ребиф" в разных дозах. ЭАЭ индуцировали путём введения гомогената спинного мозга с адъювантом Фрейнда в подушечки конечностей крыс. Клинические появления энцефаломиелита наблюдали через 12 - 14 суток после индукции. Микроскопические исследования препаратов проводили с помощью микроскопа Olympus ВХ51 с цифровой камерой C-4040zoom и персонального компьютера. Во все сроки исследования наблюдали умеренные и сильные изменения тел нейронов. Для восстановления перикарионов препарат "Ребиф" является эффективным при длительном использовании.

Досліджено вплив пренатального стресу на вміст цАМФ та цГМФ в структурах лімбіко-гіпоталамічного комплексу мозку самців і самок щурів. Установлено наявність статевого диморфізму конститутивних показників вмісту циклічних нуклеотидів у даних структурах. У самців пренатальний стрес фемінізує вміст цГМФ у перегородці мозку та призводить до втрати статевого диморфізму вмісту обох циклічних нуклеотидів і циклазного індексу в медіобазальному гіпоталамусі та мигдалику.

На основі проведених досліджень розглянуто формування кісткової тканини довгих кісток кінцівок безхвостих амфібій, рептилій та ссавців, котрі відрізняються способом життя, темпами та терміном росту кісткового скелета, масивністю кісткових ланок. Установлено головні фактори, котрі зазначають структурний стан кістки в різних хребетних, а також особливості її будови у різні періоди індивідуального життя. У амфібій щільний шар довгої кістки формується завдяки утворенню пластинчато-трабекулярної системи, у якій кісткові трабекули ще не з'єднані у комірки, на відміну від кісткової тканини рептилій. У рептилій компактний шар довгої кістки формується завдяки утворенню пластинчато-губчастої системи у вигляді комірок. Окрім того, у рептилій вперше паралельно з енхондральною осифікацією відзначено інтрамембранне утворення кісткової тканини. А у ссавців виявляється гарно розвинута гаверсова система, компакта пластинчатої кістки.

Представлено аналіз авторських наукових даних про стан слизової оболонки шлунка та ланок кровоносного мікроциркуляторного русла в звичайному стані та в інтактній і перифокальній зонах у випадку виразкової хвороби (локалізація виразки в пілоричному відділі), що супроводжується колонізацією шлунка пілоричним хелікобактером.

На 52-х об'єктах виявлено залежність форми різців людини від 10-ти варіантів будови лицьового черепу.